Роман Є. Водолазкіна «Брісбен» — про музику, її божественну природу, про ту силу, яка надає життю певний сенс і допомагає подолати негаразди. Ядро текстового концепту в романі «Брісбен» відображає ідею твору: головне для справжнього художника — безсмертна душа, що поєднує його з Богом. Musica mundana експлікується в романі через поняття часу, вічності і смерті/безсмертя. Musica humana — лише часткове втілення ідеальної музики на землі. Периферія художнього концепту включає лексеми, що відображають види мистецтва, пов'язані з музикою; роди й види музики; жанри й напрями музичних творів; музичні інструменти; метафоричне позначення дій, де музика є суб'єктом; номінація нот — іншими словами, периферія поля, співвідноситься з musica instrumentalis.