У статті проаналізована національна специфіки французького ігрового дискурсу на мате ріалі тексту загадки. Установлено, що загадка являє собою фольклорний енігматичний текст, який складається з досвіду багатьох поколінь, розумових, етичних принципів поводження етносу, створений із метою закодувати певний об’єкт дійсності й викликати бажання адре сата розкодувати його. Представлені дефініція загадки, засоби її архітектоніки, виділені основні моделі переносу значення (метафора, тропи), співставлення, порівняння, образність, за допомогою яких придумують загадки. Проаналізовано особливості реалізації національ ної специфіки загадки французьким етносом. Доведено, що тексти загадок утворюються за допомогою простих, складних речень, віршованих текстів, для яких характерні компози ційна чіткість, ритмічне оформлення, стислість. Визначено, що культурна маркованість, збереження в пам’яті етносу символів осмислення світу, моделі його декодування є однією з головних рис. Культурна маркованість сприяє стійкості знаку, забезпечує трансляторну спроможність передаватись від одних нащадків до інших. Загадка як макрознак стійко закрі плює емотивні властивості, характеризує будь-який народ, колективний досвід, стереотипи етносвідомості, архетипи колективного несвідомого. Загадки виступають засобом концеп туалізації світу, ідентифікації, порівняння та систематизації його елементів. Загадки сим волізують специфіку нелокального соціокультурного поля етнічної спільноти. Загадки є про дуктом культури народу, фіксуючи у своєму знаковому просторі історичний і культурний досвід етносу, його образне світосприйняття, цінності, пріоритети, стандарти, стратегії мовленнєвої поведінки. Французька загадка характеризується тонкою межею між енігма тичним та гумористичним дискурсом. Загадки сприяють художньому сприйняттю навко лишньої реальності у французькій лінгвокультурі