dc.description |
Статтю присвячено розвідці лінгвокультур них особливостей глютонічного (гастрономічного) дискурсу
франкомовних країн. Франкомовна кухня як невіддільна скла дова частина французької національної кухні є продуктом
багатовікового надбання народу, який відбиває глютонічні
номінації. Володіння глютонічною спеціалізованою терміно логію, сталими словосполуками, вербальними, невербаль ними семіотичними підказками з боку комунікантів сприяє
розумінню соціально-культурного контенту, зниженню мов ного бар’єра між співрозмовниками й помилкового взаєморо зуміння. Визначено певні глютонічні номінації франкомовної
комунікації, етнокультурні відмінності термінологічної лек сики, місцеві пріоритетні страви, висловлювання, які містять
виражально-зображувальну конотацію та встановлюють
територіально-культурне ототожнення представника франко мовної країни. Досліджені мовні одиниці імпліцитно й екс пліцитно відбивають ідентичні й несхожі етнокультурні осо бливості франкомовних народів. Окремо взята франкомовна
локація відрізняється від іншої продуктами й стравами, що
пояснюється рельєфно-кліматичними, ресурсно-економіч ними факторами. На етнокультурному рівні франкомовна
глютонія відрізняється термінологічною лексикою від амери канської чи європейської кухні. Такі номінації, як-то «пасеру вати», «бланшувати», «фламбирувати» мають національний
характер і символізують виключну технологію приготування
та споживання їжі. Проаналізувавши гастрономічні пристра сті франкомовних країн, досліджено, що низка мовних оди ниць характеризує як окремий етнос, так і декілька націй, не
зважаючи на територіальну відстань і популяційну неодно рідність. Система відповідних найменувань охоплює лексич не поле, до якого входять мовні одиниці, що вербально й не
вербально характеризують етнокультурні особливості. Вста новлено, що найпоширенішими лексемами, які зустрічають ся в художніх висловлюваннях, вважаються «хліб», «м’ясо»,
«шоколад», «пиво». |
en_US |