Abstract:
Досліджуються латентні сторони руху за комуністичне ставлення до праці. Виділяються біля 15 груп чинників, що зумовили його виникнення та розвиток. Для аналізу взято лише політичну, виховну та управлінську. Через низький рівень достовірності профспілкової статистики автор ухиляється від аналізу кількісної сторони питання. В статті доводиться, що започаткування руху обумовлювалось
спробами влади «відлиги» вийти з системної кризи, вдавшись до створення міфічної програми будівництва матеріально-технічної бази комунізму. Остання розглядається як спроба впровадження комуністичної технології управління суспільством, спрямованої на збереження панівної системи. Наголошується на короткотеміновості її дії, що дає автору підстави вважати політичну команду
«відлиги» тимчасовими правителями, а професійні спілки віднести до числа їх сподвижників. Підкреслюється глибока неодномірність процесу, що дало підставу характеризувати його учасників значно поблажливіше, ніж ініціаторів та очільників руху.
