Abstract:
У статті порушуються такі важливі теми, як екологія та освіта, які мають сприяти вирішенню екологічних проблем у мінливих умовах нашого соціуму. Порятунок природи може бути здійснено
тоді, коли дітей навчать у школі того, як припинити порушувати закони природного середовища, адже діти особливо сприйнятливі до добра і допитливі.
Узагальнено та систематизовано актуальну інформацію про сталий розвиток суспільства, базові завдання і мету екологічної освіти для сталого розвитку, формування екологічної компетентності та направленості розвитку екологічної освіти для сталого розвитку.
Задля правильного розв’язання сучасних екологічних проблем потрібен підхід до нової ідеології сучасності, переформатування економіки і виробництва, створення екологічно зорієнтованого населення.
Головна роль буде належати формуванню екологічної культури і розвитку екологічної освіти в інтересах сталого розвитку. Нині екологічна парадигма має стати ключовою у практиці підготовки різнопрофільних спеціалістів. Мислення фахівців найрізноманітніших професій має стати екологічним. Роль освіти у подоланні екологічної кризи, розвитку суспільства є надзвичайно високою, оскільки
лише вона здатна створити передумови для формування керівної еліти, яка зможе реалізувати потужні вітчизняні можливості на благо свого народу, європейської і світової спільноти та впливати
на споживацькі «дружні» відносини й дії пересічного громадянина у повсякденній роботі та житті.
Освіта в інтересах сталого розвитку – освітня парадигма, яка пов’язує екологічні, соціальні та економічні проблеми. Освіта є найважливішим інструментом сталого розвитку і покликана сприяти підвищенню обізнаності суспільства в питаннях стану навколишнього середовища, усвідомлення того, що кожен член суспільства може зробити багато для її благополуччя; розумінню широкої громадськістю принципів і перспектив реалізації сталого розвитку; практичній підготовці фахівців у галузі сталого управління територіями, ресурсами, галузями господарства. Освіта для сталого
розвитку розширює зміст екологічної освіти, орієнтуючи її на широке коло питань, пов’язаних із забезпеченням умов життєдіяльності людей і управлінням факторами ризику.
Автори розкривають основні соціокультурні передумови формування цієї парадигми, наводять ключові нормативно-правові документи.
The article raised important issues such as the environment and education, which should contribute to solving environmental problems in rapidly changing conditions of our society. Saving nature can be achieved
especially when children will learn in school how to stop violate the laws of the environment, because children are especially susceptible to the kind and curious.
The actual information on sustainable development of society, basic tasks and purpose of ecological education for sustainable development, formation of ecological competence and direction of development of
ecological education for sustainable development are generalized and systematized.
To properly solve today’s environmental problems requires a new approach to the ideology of our time, reformatting the economy and production, creating environmentally oriented people. The main role will belong
to the formation of environmental culture and the development of environmental education for sustainable development. Today ecological paradigm has become a key practice in the training of divers specialists.
Thinking specialists variety of occupations should be environmentally friendly.
The role of education in addressing the environmental crisis, social development is very high, as only it can create the conditions for the formation of the ruling elite that can realize strong national capabilities for the
benefit of its people, European and world community and to influence consumer “friendly” relations and actions of ordinary citizen in everyday work and life.
Education for sustainable development – educational paradigm that links environmental, social and economic problems. Education is an essential tool for sustainable development and is designed to enhance
public awareness in matters of the environment, the realization that every member of society can do a lot for her well-being; General public understanding of the principles and prospects of sustainable development;
practical training of specialists in the field of sustainable management of territories, resources, branches of economy. Education for sustainable development expands the content of environmental education, focusing it on a wide range of issues related to the provision of living conditions and risk management. The authors reveal the major socio-cultural prerequisites for the formation of this paradigm, suggest key legal documents.