Abstract:
У монографічному дослідженні професора Ярослава Голобородька аналізуються переважно художні персоналії й тексти, які є репрезентативними для трендів української літератури, точніше, українського жіночого літературного ареалу першого десятиліття ХХІ ст. Із розглядом книжок і поетикальних токенів та фішек Світлани Алєксієвич хронотоп дослідження поглиблюється й починає охоплювати аспектику кінця ХХ ст. До того ж, нобелівські софіти стають усе більш актуальними для української літератури. Тим паче, що серед перших в українському літпроцесі цими жаданими софітами можуть бути виокремлені й вихоплені саме письменниці. Оскільки це також один із трендів, точніше, супертрендів у форматі світової літератури.
