dc.description.abstract |
Мета кваліфікаційної роботи – проаналізувати особливості формування
досвіду військового капеланства в умовах російсько-української війни, коли
виникла необхідність активізації діяльності щодо морально-психологічної
підтримки військовослужбовців та їхніх родин, задоволення їхніх духовно релігійних потреб, що обумовило подальшу інституалізацію капеланської служби
та її вихід на рівень світових стандартів, а також теоретичне обґрунтування та
емпірична перевірка ефективності психологічної корекції емоційного стану
військовослужбовців за участю військових капеланів, враховуючи історичний
досвід капеланської служби та її вплив на сучасні методи психологічної підтримки.
Наукова новизна. На основі вивчення опублікованих інтерв’ю з військовими
капеланами та авторського досвіду проаналізовано специфіку діяльності
військових капеланів від 2014 року, яка в умовах російсько-української війни
набула характеру множинності ролей. . Ще один аспект наукової новизни роботи
полягає в визначенні основних напрямків психологічної підтримки військових
капеланами в сучасних умовах війни, апробації програми психологічної корекції, а
також виявленні психологічних чинників, які впливають на ефективність цієї
підтримки. Практичне значення дослідження полягає в удосконаленні системи
підготовки військових капеланів та розробці програм психологічної підтримки для
військовослужбовців.
Висновки. Від початку гібридної війни на Сході України 2014 р. і особливо в
умовах повномасштабної війни, що була розв’язана Росією 2022 р., капеланська
служба утвердилася як важливий, визнаний державою та суспільством інститут, що
забезпечує духовну і психологічну підтримку військових. Тісна взаємодія
військових капеланів та психологів сприяє більш ефективній організації усебічної
морально-психологічної підтримки воїнів та членів їхніх родин на усіх етапах
взаємодії. Поряд із традиційними напрямками діяльності в умовах російсько-української війни розвиваються такі форми роботи військових капеланів, як участь у волонтерській діяльності та соціальному супроводі родин загиблих
військовослужбовців, що активізувалися з початком повномасштабного
вторгнення, нерідко в умовах відсутності практичного досвіду та методичних
матеріалів для поєднання усіх ролей. Це викликає гостру необхідність поширення
горизонтальних зв’язків в середовищі капеланства з метою обміну досвідом та
підготовки на інституційному рівні фахівців-капеланів, що володіють базовими
знаннями та вміннями у багатьох сферах (військовій, психологічній, медичній
тощо). |
en_US |