ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Abstract

Протягом свого життя людина як соціальна істота завжди отримує оцінку своїх вчинків, як від оточуючих її людей, так і від суспільства в цілому, яке займає важливе місце в її житті. На основі такої оцінки самооцінка формується протягом життя кожної людини і робить істотний вплив на функціонування психічних елементів розумової діяльності, таких як самодисципліна і самоконтроль. Самооцінка людини є невід'ємним елементом Я-концепції особистості, точніше, її оціночної сторони. Я-концепція є ядром особистості і заснована на знаннях, які людина придбала протягом свого життя про саму себе, і знаходиться під безпосереднім впливом її самооцінки. Самооцінка (або оцінка самого себе, своїх якостей, здібностей, статусу серед інших людей), яка є ядром особистості, грає роль найважливішого регулятора поведінки людини і вчинків інших людей. Від неї залежить, чи живе людина в гармонії з навколишнім світом і наскільки добре вона вибудовує відносини з оточуючими. Самооцінка впливає на всі сфери діяльності людини, а також на її життєву позицію (вона залежить від відносин з іншими людьми і суспільством в цілому, від рівня затребуваності і значущості для неї самої). Самооцінка не тільки впливає на ефективність і успішність діяльності людини в даний момент, але і визначає весь подальший процес розвитку самої особистості. У підлітковому віці особливого значення набуває рівень самооцінки та розвиток комунікативних навичок. Саме в цей відповідальний період формуються основи моральності, соціальні установки, ставлення до себе та інших, мотивація, виявляються інтереси та професійні здібності. У цей час стабілізуються риси характеру і форми міжособистісних стосунків. Проблема самооцінки є однією з найбільш розроблених в психології особистості. Про це свідчить велика кількість досліджень, які спеціалізуються на різних аспектах вивчення. Таким чином, самооцінка вивчається з точки зору її взаємозв'язку з мотивацією до досягнень.