http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/24 Sat, 18 Apr 2026 03:43:59 GMT 2026-04-18T03:43:59Z http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/748 КОМУНІКАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СФЕРІ ОСВІТИ: КОНФЛІКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ СПІЛКУВАННІ Несторук, Наталія; Шарко, Альбіна Статтю присвячено пошуку ефективних шляхів подолання конфліктів у педагогічному спілку ванні через застосування безконфліктного педагогічного менеджменту. Наголошується на тому, що сьогоднішній педагог має володіти не лише високою професійною компетентністю, а й мистецтвом ефективного спілкування і бути майстром не вузьким, а широ кого профілю і це – надзвичайно важко, бо нинішні вихованці виразно реагують на загострення їхніх життєвих проблем, що призводить до соціальної дезадаптації у значної частини молоді, особливо натепер. У цих умовах зростає потреба у перегляді усталеної психолого-педагогічної підтримки: вона має бути більш диференційованою, інтенсивнішою, цілеспрямованою. Авторами з’ясовано, що конфлікти в освітньому середовищі є звичайною складовою педагогіч ного процесу, але при вірному підході їх можна мінімізувати та ефективно вирішувати. Визначено, що конфлікти у педагогічному спілкуванні часто виникають через непорозуміння, різні стилі взаємодії, недостатню комунікативну компетентність учасників освітнього процесу, а також недоліки в організації навчального середовища. Одним з основних факторів виникнення конфліктів є відсутність належного емоційного інтелекту та вміння педагогів керувати власними емоціями, а також емоціями здобувачів освіти. Доведено, що запропоновані стратегії та методи подолання конфліктів, зокрема розвиток кому нікативних навичок педагогів, впровадження технік медіації та фасилітації, допомагають створити позитивний психологічний клімат у закладі освіти. Підвищення емоційного інтелекту та форму вання навичок конструктивного спілкування стають необхідними елементами підготовки педагогів, що сприяє не лише подоланню конфліктів, а й створенню сприятливого та ефективного освітнього середовища. Авторами обґрунтовано: ефективне управління конфліктами в освітньому середовищі можливе за умови впровадження принципів безконфліктного менеджменту. Це дозволяє знизити рівень напру женості, покращити взаєморозуміння серед учасників освітнього процесу та підвищити якість нав чання в цілому. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/748 2025-01-01T00:00:00Z http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/747 УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ: ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК МОТИВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ Несторук, Наталія; Шарко, Альбіна Статтю присвячено пошуку методів стимулювання навчальної мотивації, як шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності, здобувачів вищої світи в сучасних умовах освітньої діяльності. Авторами з’ясовано, що студіювання освітнього процесу здобувачів закладів вищої освіти вия вило їх недостатню особисту активність на заняттях: здобувачі вищої освіти не можуть засвоїти навчальний матеріал, який не вимагає розумового напруження в навчанні й емоційних переживань, що негативно впливає на їх успішність, а в подальшому, й на рівні компетентності випускників. Тому виникає необхідність у розробці педагогічної технології оптимізації освітнього процесу, що акти візує навчально-пізнавальну діяльність здобувачів вищої освіти, для чого було проаналізовано стан навчання та виконана оцінка ефективності шляхів та засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів денної форми навчання під час вивчення фахово зорієнтованих дисциплін за допомогою: анкетування, спостереження, особистих бесід, тестування. Результати опитування нам окреслили коло питань, які вимагали вирішення, отже згідно проблематиці на другому етапі роботи з розв’язання педагогічної проблеми нами були розроблені проблемні ситуації фахово-зорі єнтованого спрямування та з’ясовані педагогічні умови їх ефективного застосування. Впливаючи на психічний стан здобувачів вищої освіти інтелектуальними утрудненнями засобами проблемних ситуацій ми досягли високої емоційної активності за допомогою розкриття професійного й жит тєвого значення проблем. Порівнявши академічну успішність здобувачів вищої освіти до і після про цесу активізації навчально-пізнавальної діяльності із застосуванням проблемних ситуацій, робимо висновок про ефективність педагогічного впливу проблемного навчання. Результатом здійсненого педагогічного менеджменту є розвиток мислення здобувачів вищої освіти, їх пам’яті, інтелекту альної активності, підвищення академічної успішності й рівня фахової компетентності випускників закладів вищої освіти, професійної стійкості. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/747 2025-01-01T00:00:00Z http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/729 ЕВОЛЮЦІЯ ДИСТОПІЙНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ (2008–2025) Скляр Ірина Олександрівна Ця наукова стаття пропонує комплексний порівняльний аналіз еволюції дистопійного дискурсу в сучасній українській прозі, досліджуючи ключові романи періоду 2008–2025 років: від екзистенційно філософського «Далекого простору» Ярослава Мельника до творів, що осмислюють повномасштабну агресію, зокрема «Крах блакитної імперії» Леоніда Данільчика та «Семптем» Анни Софіної. Автор виходить із розуміння, що українська антиутопія є не просто жанровим наслідуванням, а унікальним культурним механізмом суспільного діагнозу та прогностич ного осмислення криз, спричинених зовнішньою агресією та внутрішньою деградацією. Дослідження обґрунтовує актуальність теми через її прямий зв’язок із проблемою формування стійкої національної ідентичності, необхідної для самостійного подолання складних конфліктних ситуацій, що стало ключовим викликом для суспільства після 2014 року. У роботі простежено три чіткі етапи розвитку жанру. Перший етап (до 2014) зосереджений на екзистенційному страху, де ключовою метафорою є добровільна залежність і «сліпота» індивіда, який «любить цю силу», що його контролює, як показано у романі Я. Мельника. Після 2014 року відбувся перехід до гострої соціально-політичної критики внутрішніх вад, що призвело до появи нового жанрового різновиду – «роману-метафори». Новітні твори 2024–2025 років знаменують третій етап, перетворюючи жанр на «моральний компас» та «інструмент етичної рефлексії». Роман Л. Данільчика осмислює складний баланс між опором Спільнонародній Євразійській Федерації та збереженням демократичних цінностей, тоді як YA-дистопія А. Софіної фокусується на індивідуальній психологічній стійкості, реагуючи на колективну тривогу та економічний песимізм українців щодо майбутнього. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/729 2025-01-01T00:00:00Z http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/728 ЛІТЕРАТУРА ЯК СПОСІБ ОСМИСЛЕННЯ ТРАВМИ: ВОЄННА ТЕМА У ТВОРАХ 2022–2024 РОКІВ Скляр Ірина Олександрівна Стаття присвячена аналізу української літератури періоду 2022–2024 років як механізму осмислення травма тичного досвіду війни, спричиненої повномасштабним вторгненням росії в Україну. Мета роботи – провести комп лексне дослідження щодо відображення теми війни та духовних травм у сучасній українській літературі, з метою виявлення наративних стратегій, психологічних механізмів та етичних профілів персонажів. Методологія дослі дження базується на якісному аналізі літературних текстів, включаючи прозу, поезію та драму, з використанням підходів психоаналізу, культурної антропології для інтерпретації травматичних мотивів. Наукова новизна дослі дження полягає в систематизації психологічних особливостей літератури воєнного періоду як феномена «подвійної травми», зовнішньої та внутрішньої, з акцентом на інновації, такі як «включена присутність» та «оборона присут ності». Дослідження розкриває літературу як механізм культурної пам’яті, що трансформує травму в ресурс наці ональної стійкості. Було виділено подвійність літератури як документального свідчення та психотерапевтичного дискурсу, де травма інтегрується в індивідуальну та колективну свідомість через стратегії фрагментації, повтору, поліфонії голосів та порушення хронології подій. У аналізованих творах виявлено роздвоєність між мовчанням і свідченням, що проявляється в амбівалентних психічних станах персонажів, де вразливість поєднується з гідністю та стійкістю. Дослідження встановлює посилення тенденції до гібридності жанрів, де документальна правдивість переплітається з художньою рефлексією, формуючи моделі характерів як колективних образів спротиву. Прак тична цінність дослідження полягає в визначенні інструментів для психотерапевтичного використання літератури як засобу колективного переживання травми, що може застосовуватися в освітніх програмах та культурних ініціа тивах для підтримки психічного здоров’я суспільства. Дослідження популяризує сучасну українську літературу на міжнародному рівні через переклади, для посилення глобального розуміння наслідків невтихаючої війни. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ds.forlan.org.ua:80/handle/123456789/728 2025-01-01T00:00:00Z