Abstract:
У кваліфікаційній роботі досліджено психоемоційний стан студентів в
умовах дистанційного навчання. Актуальність теми зумовлена трансформаціями
освітнього процесу, пов’язаними з цифровізацією, пандемією COVID-19 та
воєнним станом в Україні, що істотно впливають на психологічне благополуччя
студентської молоді. У теоретичному розділі проаналізовано сутність поняття
«психоемоційний стан» як складного багатокомпонентного утворення, що
включає афективний, когнітивний, поведінковий і фізіологічний компоненти.
Розкрито психологічні особливості студентського віку як сенситивного періоду
розвитку особистості, а також визначено специфіку дистанційного навчання як
чинника трансформації психоемоційних станів.
В емпіричному розділі представлено результати дослідження
психоемоційного стану студентів із використанням стандартизованих
психодіагностичних методик (шкала тривожності Спілбергера–Ханіна, методика
діагностики емоційного вигорання Бойка, методика Айзенка) та авторської
анкети. Виявлено підвищений рівень тривожності, ознаки емоційного
виснаження, а також поширеність негативних психічних станів, пов’язаних із
дистанційним форматом навчання. Проаналізовано взаємозв’язки між
показниками психоемоційного стану та умовами навчання. На основі отриманих
результатів розроблено психокорекційну програму «Точка опори», спрямовану
на стабілізацію психоемоційного стану студентів. Практичне значення роботи
полягає у можливості використання результатів у діяльності психологічних
служб закладів вищої освіти.
