Abstract:
Представлена робота присвячена розвитку волонтерського руху в Україні під час та після Революції гідності, досліджено трансформацію волонтерства від стихійного руху для вдоволення потреб до свідомої громадської та політичної діяльності.
У дослідженні проведений аналіз розвитку громадської активності української діаспори і доведено, що основним мотивом діяльності української громади за кордоном до здобуття Україною незалежності було наближення цього часу, збереження національної свідомості і допомога Україні після проголошення Незалежності, особливо під час війни на Сході. На основі розвитку громадянського суспільства у канадській діаспорі зроблено висновок, що основною рушійною силою громадського і волонтерського руху була і залишається патріотична складова.
В роботі показано, що свідома позиція волонтерів, які допомогли державі витримати у складний період початку війни – підтримали армію, переміщених осіб, створили образ воїнів як національних героїв. Розвиток громадянського суспільства продукує в країні соціальний капітал, що має стати поштовхом для переходу українського суспільства від «природного стану» до суспільства «відкритого доступу», тобто доступу широких мас до керівництва державою.
