ДО ПРОБЛЕМИ ОПОВІДІ З ТОЧКОЮ ЗОРУ ВІД ДРУГОЇ ОСОБИ

Abstract

У роботі розглядається так звана «оповідь з точкою зору від другої особи», наводяться деякіприклади, аналізуються окремі теоретичні праці, присвячені «ти-оповіді». Виявлено неузгоджені питання щодо форм та функцій адресата «ти-оповіді». Показано, що через таку форму оповіді створюється модель зміщеної ідентифікації, коли читач з відстороненого спостерігача за подіями, як під час оповіді від першої та третьої особи, перетворюється на особу, яка емоційно, психологічно і майже фізично занурена у події, тобто стає нібито безпосереднім учасником подій. Cучасна література активно використовує цей оповідний прийом для створення постмодерністського літературного досвіду.