Abstract:
У бакалаврській роботі розглядається проблема трудоголізму серед
учителів в умовах праці під час воєнного стану, а також виявлення причин і
наслідків цього явища для особистості педагога та освітнього процесу загалом.
Автором проаналізовано теоретичні підходи до розуміння трудоголізму
як соціально-психологічного феномену, охарактеризовано особливості його
прояву в умовах підвищеного стресу, нестабільності та соціального тиску.
Визначено, що трудоголізм учителів у воєнний час часто має вимушений
характер і пов’язаний із прагненням до стабільності, професійної
самореалізації та почуттям відповідальності за учнів.
Емпіричне дослідження включало вивчення рівня трудоголізму серед
педагогів, а також аналіз його психологічних та фізичних наслідків. Доведено
наявність статистично значущих зв’язків між трудоголізмом, емоційним
вигоранням, зниженням якості викладання та погіршенням психофізичного
стану вчителів.
Розроблено рекомендації для профілактики та корекції трудоголізму
серед педагогів, спрямовані на збереження їхнього психічного здоров’я,
баланс між роботою та особистим життям, а також підтримку професійної
ефективності в умовах воєнного часу.
