Abstract:
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню творчості як способу
самопізнання та подолання тривожності у старшокласників. Теоретично
проаналізовано підходи до розуміння творчості, самопізнання та тривожності,
визначено психологічні особливості юнацького віку. Емпіричне дослідження
проведено на вибірці з 38 учнів 11 класу з використанням авторської анкети,
шкали Спілбергера–Ханіна та методики «Незакінчені речення». Частота творчої
діяльності не має значущого зв’язку з рівнем тривожності, тоді як суб’єктивна
значущість творчості пов’язана зі зниженням емоційного напруження та
поглибленням саморозуміння. Розроблено програму творчих занять з елементами
арттерапії, спрямовану на зниження тривожності та розвиток самопізнання.
