ТВОРЧІСТЬ ЯК СПОСІБ САМОПІЗНАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ В МОЛОДІ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню творчості як способу самопізнання та подолання тривожності у старшокласників. Теоретично проаналізовано підходи до розуміння творчості, самопізнання та тривожності, визначено психологічні особливості юнацького віку. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 38 учнів 11 класу з використанням авторської анкети, шкали Спілбергера–Ханіна та методики «Незакінчені речення». Частота творчої діяльності не має значущого зв’язку з рівнем тривожності, тоді як суб’єктивна значущість творчості пов’язана зі зниженням емоційного напруження та поглибленням саморозуміння. Розроблено програму творчих занять з елементами арттерапії, спрямовану на зниження тривожності та розвиток самопізнання.